Головною сполучною ланкою структурованої кабельної системи виступає комутаційна панель. Вона відповідає за оперативне перемикання систем зв’язку і монтується в комунікаційні шафи.
В цій статті розповімо, як використовуються патч-панелі, зупинимося на найбільш поширених їх видах.
Комутаційна панель (частіше зустрічається англомовний аналог найменування – патч-панель) використовується в якості сполучного пасивного обладнання мережі, яке забезпечує оперативну комутацію і перемикання обладнання.
Зовні воно являє собою металевий каркас з декількома лініями портів – нумерованих роз’ємів 8P8C (RJ-45). Вони використовуються для підключення кабелів і розташовуються в передній частині корпусу. Їх контакти знаходяться на задній стінці. Це конектори IDC. Всі порти маркуються і числом, і стандартним кольором за аналогією з розподілом проводів витої пари.
Щоб зрозуміти, як працює патч-панель, спробуємо змоделювати ситуацію: в гіпотетичній стійці розмістили кілька одиниць техніки. Щоб ці пристрої стали частиною єдиної мережі, їх необхідно з’єднати між собою і під’єднати до обладнання, що вже працює.
Комутація «кожен з кожним» з використанням звичайних кабелів загрожує перетворити стійку в обплутану павутиною з проводів конструкцію навіть у тому випадку, якщо використовується лише кілька одиниць обладнання. Якщо ж наше завдання ускладнити необхідністю швидко під’єднатися до пристроїв, що знаходяться в іншому приміщенні, то вона стає практично нерозв’язною.
Навіщо потрібні патч-панелі? Вони якраз дозволяють упорядкувати всі дроти і вирішити описану вище проблему.
В залежності від призначення в корпус цього пасивного обладнання монтують роз’єми RJ-45 або оптичні порти. Перші застосовуються для витої пари, другі – при роботі з оптоволоконними лініями.
Для комутації різної техніки використовують пасивне на передній частині корпусу. З протилежного боку контакти підключень кріпляться механічними засобами. Необхідно лише відзначити розташування необхідних роз’ємів, щоб оперативно і безпомилково розв’язувати проблему комутації практично будь-якого масштабу.
Іншими словами, комутаційна панель являє собою змонтований в окремому корпусі набір роз’ємів, застосування якого істотно спрощує процес комутації мережевого обладнання.
Існує кілька параметрів, на які слід звернути увагу при підборі оптимальної комутаційної техніки:
Як правило, ці пристрої поміщають в комунікаційні шафи, призначені для обладнання в корпусах «Rackmount», але є варіанти і з настінним кріпленням.
Якщо в планах розмістити пристрій в серверній стійці, слід звернути увагу на:
Виходячи з категорії патч-панелі визначається і категорія кабелів, які можна до неї під’єднати. Для коректної роботи параметри обладнання повинні збігатися. Кожна категорія маркується певним кольором і додатково позначається цифровим кодом:
Якщо в мережі джерел електромагнітного випромінювання немає або їх вплив невелика, можна обмежитися неекранованою комутаційною панеллю UTP.
В разі, якщо необхідно захистити канали мережі від електромагнітних завад, встановлюють екрановані панелі FTP, порти яких обладнані спеціальними металевими рамками, які виконують роль захисного екрана. Кабелі, що підключаються до них, повинні мати аналогічний рівень захисту.
Існує два типи патч-панелей:
Відрізняються панелі й по числу портів. Найбільш популярні 24-портові моделі. Необхідність улаштування пристроїв з 12, 16 і 48 портами виникає рідше.
Порада! При виборі патч-панелі орієнтуйтеся на кількість обладнання, яке необхідно буде підключити. Якщо ви припускаєте, що мережа буде розширюватися, то підбирайте комутаційну панель з запасом.