SFP (SFP +) модуль – приймач невеликого розміру, оснащений металевим корпусом. Одна сторона має контакти для приєднання до основної техніки, а інша – порти для безпосереднього підключення шнура, на яких встановлені спеціальні заглушки.
Трансивери створені відповідно до видів оптичних шнурів. Компанії-виробники мережевого обладнання за краще не витрачатися на оснащення пристроїв роз’ємами для всіх можливих видів оптичного кабелю, тому додають слоти для SFP модулів.
Важливо! Для забезпечення коректної роботи системи адміністратор повинен підібрати сумісний трансивер і вставити його в слот. Так створюється оптичний порт необхідного стандарту. Незважаючи на те, що SFP і SFP + приймачі мають схожі параметри, все ж є критерії, які важливо враховувати при покупці. Детальніше про те, як вибрати SFP модуль, далі в статті.
Універсальність обладнання не робить його придатним абсолютно для всіх завдань – в залежності від ситуації підбирається відповідна модель. Щоб розуміти, який SFP модуль вибрати в конкретному випадку, необхідно обов’язково враховувати деякі параметри.
Ключовою відмінністю між представленими модулями є вид використовуваного оптичного кабелю. Багатомодове оптоволокно (Multi Mode) має потовщену серцевину. Головний мінус – невелика довжина кабелю (550 метрів), через що побудова мережі на далекі відстані буде неможливим. Саме через це SFP і SFP + модулі використовують рідко.
Одномодове волокно (Single Mode) забезпечує якісну передачу даних приблизно на 80 кілометрів, а також перевершує менш «гнучкий» багатомодовий кабель. При виборі продуктивного трансивера дальність передачі може досягати 120 кілометрів.
SFP + є вдосконаленою версією стандартного SFP трансивера, вони відрізняються, перш за все, швидкістю передачі даних:
На сучасному ринку все ще можна зустріти трансивери зі швидкістю 100 Мбіт, однак за останні роки попит на них помітно знизився. Залежно від розмірів і потужності мережевого обладнання, можна підібрати SFP модуль з бажаною швидкістю.
Багатомодові модулі забезпечують передачу даних тільки на 550 метрів, звідси й низький попит на обладнання. Такі трансивери маркуються цифрою 0,5. Оскільки це максимальна дальність, існують моделі, що передають дані на менші відстані.
Ефективність роботи приймача буде варіюватися в залежності від моделі:
Зазвичай представлені модулі складаються з одного або двох волокон. Для організації duplex завжди застосовується два волокна. Отже, SFP трансивери оснащені двома роз’ємами, один з яких передає дані, а інший, відповідно, приймає.
Двоволоконні можуть бути як звичайні SFP модулі, так і CWDM, DWDM. Якщо стоїть мета «підняти» мережу, то більш ефективним варіантом стане застосування CWDM, DWDM. Трансивери з технологією WDM є одноволоконного – технологія передбачає використання для прийому і передачі одне волокно. Оскільки пропускна здатність такого обладнання дорівнює характеристикам двоволоконного модуля, застосування SFP з WDM виявиться вигіднішим.
SFP модулі приймають/передають сигнали на різних хвилях. Саме тому при виборі пари трансиверів важливо враховувати той факт, що далеко не всі з них відрізняються сумісністю. Довжина хвилі варіюється в залежності від модифікації модуля:
В процесі вибору SFP модуля також варто вивчити можливість його сумісності з будь-якими мережевими пристроями від передових брендів. Крім того, важливо ознайомитися з кольоровим маркуванням, яка допоможе Вам визначати всі різновиди трансиверів.
Всесвітньо відомі виробники (Cisco, HP і Juniper) навмисно блокують роботу свого мережевого обладнання при підключенні SFP трансіверов інших брендів. Будьте уважні, багато хто з них реалізують продукцію сторонньої розробки під своїм товарним знаком, тому краще поцікавитися цим питанням перед покупкою оптичних модулів в спеціалізованому магазині.
Увага! Зазвичай SFP і SFP + виробляються у вигляді сумісних один з одним пар. Щоб уникнути будь-яких проблем з підключенням, краще ставити парні приймачі на двох кінцях кабелю.
Непарні пристрої не здатні забезпечити безперебійну роботу системи, навіть якщо вони підходять за деякими параметрами. Проблеми виникають при спробі поєднати два приймачі одного виробника, випущені в різних лінійках з різницею в кілька років.
Щоб вибрати оптичний трансивер, сумісний з Вашим обладнанням, важливо навчитися розрізняти типи модулів. З цією метою була створена кольорове маркування – оболонки кабелів виготовляються в червоному, зеленому або жовтому кольорі. Слід враховувати, що маркування не є загальноприйнятою, тому може відрізнятися в залежності від бренду. Якщо Ви звикли працювати з модулями одного розробника, то така «підказка» помітно полегшить Вам завдання.